Его рождение благодать,
Кто сердцем смог Его принять.
Пусть многого не понимаем,
Его мы верой принимаем.
Что Он родился нас простить,
На плечи груз грехов взвалить
Мира всего и был распятый,
Хотя ни в чем не виноватый.
Нас омывает Своей кровью,
Чтоб каждый был Его достоин.
Жить на земле и не грешить,
Его любви достойным быть.
Среди людей жил понимая,
Что впереди ждет ,ожидая
Боль, унижение, муки, крест,
Смерть победил, для нас воскрес.
Бог снизошедший до людей,
На небеса открыл нам дверь.
Иисус, Господь, Ты Свят, Единый,
Любимый и неповторимый.
Ты волю выполнил Отца
И крест пронес Свой до конца.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Свидетельство : Ответ от Бога - Николай Никишин Я попытался передать все свои ощущения и переживания, которые охватывали меня. Предлагаю читателям задуматься над своей жизнью и никогда не разочаровываться ни в чем, а всегда знать, что у тебя есть самый настоящий и верный друг, который верность доказал в момент, когда Его распяли на Голгофе.
