Золото - очищено в огне,
Вечность и светящиеся луны.
Неужели, Боже, это мне?
Дочери беспечной, неразумной.
Погружаюсь в теплый океан,
В волны всеобъемлющего Духа.
На руках качает Великан,
Прозреваю виденьем и слухом.
И не скоро празднично блистать
Золотом, очищенным Тобою.
Жар, огонь, но после - благодать,
Приобщенье к миру и покою.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Місіонерам Господа Ісуса - Василь Мартинюк Ці вірші я присвятив усім місіонерам. Але коли їх писав, то мав на увазі перш за все місіонерів "Голосу надії", з якими спілкувався і яких найкраще знав. Зокрема, коли писав перший вірш, то перед очима мого серця були Віталій Онищук та Любов Онищук - рідні брат і сестра, що звіщали Добру Новину в далекій холодній Республіці Комі.
